22 червня український народ вшановує світлу пам’ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Цього дня 79 років назад страшне слово «війна» горем і болем увірвалось в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.

Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На руїни було перетворено понад 700 міст та селищ, майже 30 тисяч сіл.

У зруйнованих війною населених пунктах залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Сьогодні вже мало залишилося серед живих тих, хто зі зброєю в руках захищав нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у нашій пам’яті! Пам’ять про них ми передаватимемо з покоління у покоління.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим героям!