fbpx

Напередодні Дня знань знову повертаємось до теми освіти, адже вона турбує майже кожну українську родину.

Напередодні Дня знань знову повертаємось до теми освіти, адже вона турбує майже кожну українську родину. 👀

 

Реформа освіти, в основі якої концепція так званої «Нової української школи», викликає багато нарікань як серед освітян, так і батьків:

➖ відсутність інфраструктури для шкільної освіти – не тільки комп’ютерів, Інтернету, обладнаних класів та кабінетів, а й підручників);
➖ якісно підготовлених вчителів;

➖ «оптимізація» шкіл, яка призведе до закриття понад 3,5 тис. шкіл та звільнення майже 20 тисяч педагогів.

Розробляючи концепцію реформ важливо орієнтуватися на вже реалізований і успішний досвід.
👉 Подивимось як це відбувалось у найближчого європейського сусіда – Польщі:
➖ рівень освіти тут один із найкращих серед країн постсоціалістичного табору;
➖ вже після першого етапу реформ Польща посіла третє місце після Фінляндії та Сінгапуру за рівнем наукової грамотності 15-річних школярів, випереджаючи англійців та американців.
На відміну від нашої країни, реформа освіти в Польщі проходила не окремо від інших реформ. Там вже завершувався процес створення нових адміністративних одиниць:
📍 ґмін (громад),
📍повітів (районів)

📍воєводств (областей).

👉 НАВЧАННЯ. Зараз за початкову освіту (1–6 клас) і гімназійну (6–9 клас) відповідає саме ґміна, а за останні 3 роки навчання у рамках середньої освіти, професійні та спеціальні школи – відповідає повіт.

У Польщі нема обов’язкових підручників і обов’язкових програм навчання – вчителі мають свободу вибору підручників, за якими навчають дітей, можуть працювати з авторськими програмами. Держава лише вимагає, аби діти володіли ухваленими законодавством компетентностями. Яким чином це буде зроблено – це вже автономія вчителя і його свобода творити і навчати.

👉 МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА гарантується «Картою вчителів» – найменша платня вчителю з найнижчою категорією – 2,7 тис. злотих (18 тис. грн). Залежно від стажу вчителя ця зарплата може зрости до 30 тис. грн. І це – лише кошти, які передбачені державою як гарантована оплата. Крім неї, є ще доплати, які здійснюють ґміни. Залежно від того, наскільки ґміна є заможною, сума доплат у вигляді премій може бути різною.

👉 ОПТИМІЗАЦІЯ. Гміни почали цей процес, адже вони самі мали утримувати школи. Коли виникло питання закриття малих шкіл (менше 70 учнів) частина батьків виступила категорично проти. Бо як і в Україні, сільські школи – це чи не головна умова для збереження життя в селі…
Тому проблеми з оптимізацією вирішили так:
➖ школи передали в користування об’єднанню мешканців,
➖ вчителі отримують нижчі зарплати, а частина роботи виконується взагалі на волонтерських засадах,

➖ батьки допомагають вирішувати питання шкільного життя – часто навіть самі прибирають у класах, стежать за комунальними послугами.

🤷 На жаль, у нас реформи основних сфер суспільного життя приймаються у гонитві за «моделями передових держав», не враховуючи особливості, традиції, і найголовніше – фінансові та організаційні можливості країни.

☝️ Ми переконані, що не можна просто взяти як зразок польський, фінський чи будь-який інший досвід – потрібно випрацювати свій.

А реформу шкільної освіти потрібно було починати з покращення якості освіти майбутніх учителів та забезпечення їм гідної зарплати. А вже після того реформувати шкільне навчання.

Село ж мають врятувати не школи, а зайнятість і робочі місця. Тому владі – як державній, так місцевій – потрібно не школи закривати, а підвищувати зайнятість населення. І тоді школи будуть потрібні самі по собі.

📣 Політична партія «СОЦІАЛІСТИ», приєднуйся!

Поділитись новиною у соціальних мережах

Share on facebook
Share on email
Share on twitter
Share on google