«Ідеальний» уряд чи «туман в голові»?

Прийшовши до влади, Зеленський вирішив впровадити своє бачення «ідеального Уряду» та 9 міністерств “стиснув” до 4:

  • міністерство енергетики об‘єднав з міністерством екології,
  • міністерство економіки – з міністерством аграрної політики,
  • міністерство у справах ветеранів – з міністерством у справах тимчасово окупованих територій,
  • культуру, інформаційну політику, молодь та спорт – в єдине міністерство культури, молоді та спорту.

Такий «колобок», зліплений із міністерств із суперечливими повноваженнями, став для системи державних органів «хворобою» перехідного періоду, яка «заразила» всю управлінську вертикаль.

Об’єднання не виправдало очікувань авторів і стало причиною серйозних проблем:

  • управлінського хаосу і протистояння чиновників, які не сприймали один одного як однодумці;
  • масштабних кадрових чисток, під час яких професійні чиновники були звільнені, замість них набрані юристи і менеджери;
  • зупинки важливих процесів – розробки нормативних актів, дозвільних процедур, від яких залежить робота значної кількості бізнесу.

Вже за півроку хаосу президент вирішив повернутися до старої моделі – майже всі міністерства знову розділили. Більше того – секретар РНБО О.Данилов заявив, що буде створено ще одне міністерство, що відповідатиме за забезпечення військово-промислової політики!

Але не все так просто: попередні міністерства знаходяться у стані ліквідації, яка може тривати роками, тому системний хаос ще довго триватиме в державній машині.

Окрема ситуація з Мінапк, яке приєднали до Мінекономіки. Аграрна сфера — це єдиний напрямок в державі, що почав зростати в останні роки, а перейшовши до складу Мінекономіки агрополітика стала другорядним завданням. Аграрна країна з понад 42 млн. га с/г земель, 4 млн. особистих селянських та 45 тис. фермерських господарств, залишились поза інтересами держави. А це – продовольча безпека держави. Українці, що пережили голодомор, це знають добре.

Через процеси об’єднання аграрії не змогли отримати виплати по бюджетним програмам держпідтримки. Це відбувалось напередодні посівної кампанії, коли сільгоспвиробники повинні були закуповувати насіння, добриво, паливо. У результаті прогнози врожаю зменшені.

Мінапк хотіли виокремити назад в окреме міністерство, але закордонні кредитори поставили жорстку вимогу: не відокремлювати, залишити на посаді міністра свого ставленика Т.Милованова – як головного ідеолога земельної реформи. Інакше не дадуть черговий кредит! Тож поки асоціації галузі обговорювали втрату міністерства, поки відбувалась реорганізація, влада на вимогу МВФ «протягнула» скандальний закон про продаж землі…

Влада бездумно, за «допомогою» соросят та інших грантоїдів переносить досвід зарубіжних країн на Україну, яка по багатьом параметрам до подібних кроків не готова. Тому замість оптимізувати – розбалансували сферу державного управління.

Подібні  зміни мають бути добре прорахованими, адже вони коштують великих витрат людських і фінансових ресурсів. Вони можуть бути виправдані, якщо у влади є бачення і стратегія, якою вона керуються. Але метушня українських можновладців з об’єднанням та розділенням відомств свідчить, що вони такого бачення не мають і роблять ці кроки відповідно до своїх суб’єктивних вподобань.

То хто туманить голову главі держави? Кому вигідна енергетична криза в Україні? Кому потрібен продаж землі без врахування інтересів самих українців? Мета  іноземних кураторів очевидна: щоб  Україна за допомогою нав’язаних ними реформ розвивалась лише в одному напрямку – як сировинний придаток світу, а на противагу бачить в нас споживачів імпортних продуктів їх галузей переробки!

Але 40-мільйонна країна – це не цирк, де клоун жонглює міністерствами як кубиками. Українцям уже давно не смішно…

Поділитись новиною у соціальних мережах

Share on facebook
Share on email
Share on twitter
Share on google